ORD

Человек не терпит насилия!

Вы можете читать нас на следующих доменах:
ord-ua.info ord-ua.biz ord-ua.org

RSS И еще о выкормышах Луценко. Все тот же Годунок

Кримінальний вибір Луценка - 1

1.04.2008 2:09 | 0 комментариев

 

 

Продовжуючи розповідь (див. статтю «Як Наливайченко корупцію перемагав» http://ord-ua.com/categ_1/article_52560.html) про двох корупціонерів – міністра внутрішніх справ України Юрія Луценка та виконуючого обов’язки Голови СБУ Валентина Наливайченка – розкриємо тепер оту саму таємницю, яку Юрій Віталійович за сприяння Валентина Олександровича так ретельно ховає від громадськості.

 

У попередніх серіях нашої розвідки ми трохи оповіли про створену Луценком організацію «Антикримінальний вибір» та керівника її Київського обласного осередку, заповзятого революціонера й давнього соратника «польового командира Майдану», Ярослава Годунка. Як ми вже розповідали, Годунок – це той самий провокатор, який 15 жовтня 2004 року брав участь у підкиданні вибухівки та листівок у офіс Громадянської кампанії «ПОРА» на Подолі (див. статтю „Ярослав Годунок, або шлях перевертня” http://www.ord-ua.com/categ_1/article_52248.html). Операція пройшла вдало: доблесні правоохоронці, попереджені телефоном «02» про те, що прихильники кандидата в президенти Ющенка начебто готують якийсь теракт, провели обшук, вилучили підкинуті вибуховий пристрій та листівки й затримали свого ж агента – активіста «ПОРИ» Годунка. Годунок посидів трохи в Ізоляторі тимчасового тримання і був урочисто випущений Шевченківським районним судом з ореолом героя помаранчевої революції та жертви злочинного режиму. При цьому лише втаємничені знали, що насправді колишній міліціонер-водій Ярослав Годунок був завербований одним з підрозділів ГУБОЗ МВС України ще наприкінці 2000 року, коли парився на нарах у «діда Лук’яна» за розбійний напад на квартиру, де торгували наркотиками. В обмін на пом’якшення вироку Годунок погодився стати на звивисту стежку платного провокатора й на час «помаранчевої революції» розмахував прапорами, перебуваючи під адміністративним наглядом у ранзі особи, засудженої вироком Святошинського районного суду м.Києва.

 

У наступному Годунок зблизився з ще одним провокатором – завербованим Службою безпеки України в березні 2001 Юрієм Луценком, і нині очолює фракцію «Народної самооборони» в Бориспільській міській раді.

 

Тож біографія цього героя помаранчевої революції дійсно цікава й не має ніякого відношення до того фантастичного опусу, який вміщено на сайті «Громадянської партії «ПОРА» http://pora.kiev.ua/yaroslav-godunok.html.Процитуймо автобіографію Годунка, явну брехню в якій ми підкреслили.

 

АВТОБІОГРАФІЯ

 

Я, Годунок Ярослав Миколайович, громадянин України, народився 2 липня 1977 року в селі Любахи Володимирецького району Рівненської області. В Україні проживаю з народження.

 

У 1994 році закінчив з відзнакою Каноницьку школу 1-3 ступенів. Працював у Колективному сільськогосподарському підприємстві «Перше травня» трактористом.

 

 У листопаді 1995-го був призваний до Збройних сил України: військова частина № 48589, м. Севастополь, де став заступником керівника взводу. У 1997 році закінчив службу у збройних силах зі званням старший сержант.

 

Повернувся до Колективного сільськогосподарського підприємства «Перше травня» працював трактористом до грудня 1997 року.

 

В кінці 1997 року був прийнятий на роботу в Головне управління Міністерства Внутрішніх Справ України в м. Києві, спецпідрозділ міліції швидкого реагування «Беркут» на посаду керівника відділення, працював до 2000 року.

 

 З вересня 2001 року до березня 2002 працював юрист-консультантом у Київській обласній організації Громадської організації «Спілка Власників Землі».

 

 З березня 2002 по жовтень 2002 – Громадська організація «Спілка Власників Землі» виконавчий директор Київської обласної організації.

 

 З жовтня 2002 по жовтень 2005 – Громадська організація «Спілка Власників Землі» Голова Київської обласної організації.

 

З березня 2002 року по лютий 2005 року – помічник-консультант народного депутата України Оксани Білозір на громадських засадах.

 

 З 2000 року займаюся громадсько-політичною діяльністю: був обраний першим заступником голови Київської обласної організації Молодий рух.

 

 У Київському обласному виборчому штабі «Віктора Ющенка «Наша Україна» під час парламентської виборчої компанії 2002р. був координатором відділу по роботі з молоддю.

 

Виборча кампанія 2004 року – виборчий штаб блоку «Віктора Ющенка «Наша Україна» у Київській області.

 

 З березня 2005 по червень 2006 був помічником-консультантом народного депутата Олександра Марченка на громадських засадах.

 

 Член Громадянської партії «ПОРА». З жовтня 2005 року Голова Політради Громадянської партії «ПОРА». Депутат Бориспільської міської ради V скликання. Президент благодійного фонду «НАДІЯ»

 

 На даний час студент ІV курсу Фінансово-правового коледжу Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Освіта середня.

 

 Нагороди: пам’ятний знак “Видатному учасникові помаранчевої революції”.

 

Одружений: дружина Годунок Надія Петрівна, 1982 року народження, дочка: Годунок Анастасія Ярославівна, 2006 року народження.

 

Проживаю за адресою: місто Бориспіль, вул. Дзержинського, 5, кв.20.

 

Я та мої рідні до кримінальної відповідальності не притягувалися та судимі не були

 

Оскільки Годунок насправді ніяким «керівником відділення» Беркуту ніколи не був, ми направили пану Луценку запит щодо біографії його кримінального соратника (див. статтю «Редакція „ОРД” уточнює: Годунок не є провокатором СБУ» http://www.ord-ua.com/categ_1/article_52255.html). Відповідь на запит підлеглі пана міністра давати відмовилися, мотивуючи це тим, що обставини притягнення осіб до кримінальної відповідальності розголошенню не підлягають.

 

Тому ще раз хочемо наголосити на тому, що ми ніколи не цікавилися в Луценка обставинами притягнення Годунка до кримінальної відповідальності. Позаяк ці обставини нам дуже добре відомі. На доказ чого подаємо вирок Святошинського районного суду м.Києва від 16 травня 2003 року в справі № 1 – 66/2002р. Кримінальна справа по обвинуваченню Годунка Ярослава Миколайовича розглядалася у відкритому судовому засіданні, вирок проголошувався публічно й ніякої таємниці не становить. Але перед тим, як ознайомити читачів з цим документом, вважаємо за потрібне дати невеличкий коментар.

 

По-перше, після нашої першої публікації щодо справжнього обличчя цього соратника Луценка,  Годунку на прес-конференціях журналісти неодноразово ставили запитання чи правда, що він був засуджений за розбійний напад на наркопритон, де шукав гроші та наркотики. Годунок божився, що це – неправда, що, начебто його оббрехали якісь міліціонери, відносно яких прокуратурою навіть порушено кримінальну справу за брехливі свідчення (!). І що вирок відносно нього не вступив у законну силу, а сама кримінальна справа десь загубилася.

 

Наївний Ярослав Миколайович, напевно, повірив обіцянкам свого куратора з УБОЗ, що в обмін на участь у підкиданні вибухівки в офіс «ПОРИ» міліція знищить матеріали кримінальної справи й вилучить з Інформцентру МВС дані про його конфлікти з законом. Але Годунок – не Янукович, і насправді ніхто нічого не вилучав.

 

По-друге, фабула кримінальної справи щодо Годунка не передбачала ніяких свідчень з боку якихось міфічних працівників міліції. Насправді було так: 29 червня 2000 року водій-міліціонер Годунок разом з ще одним правоохоронцем після служби в пошуках наркотиків увірвалися в квартиру громадянки Карман Олени Борисівна, що мешкає на вулиці Генерала Потапова в Києві. Треба сказати, що син хазяйки квартири, до речі – інвалід першої групи, дійсно приторговував „дур’ю”, але нічим допомогти спраглому по наркоті Годунку він не міг – товар закінчився. Обнишпоривши всю квартиру, майбутній громадсько-політичний діяч Годунок знайшов лише мобільний телефон і 300 гривень. Це йому показалося мало й тому він, побивши сина на очах у матері, вдягнув на інваліда наручники, приставив до його скроні газовий пістолет і зажадав від хазяйки, щоби та назбирала йому по сусідах одну тисячу доларів. Громадянка Карман кинулася по знайомих і за півгодини напозичала гроші. Щоправда не тисячу, а лише дев’ятсот доларів. З ними, а також з 300-ми гривнями та мобільним телефоном знаний правозахисник Годунок разом з товаришем і полишив квартиру.

 

У судовому засіданні Годунок визнав себе винним по двох статтях Карного Кодексу, щиро каявся, вибачився перед потерпілими й повернув їм 900 доларів США та 300 гривень, якими заволодів під час розбійного нападу. Мобільний телефон був вилучений міліцією раніше – у крамниці «Планета розваг» по проспекту 40-річчя Жовтня, куди Годунок здавав награбоване. Чохол від мобільного телефону знайшовся на квартирі дяді Годунка, де майбутній революціонер влаштував схованку.

 

А ось як розповів про цю пригоду обвинувачений Годунок. Цитуємо протокол допиту: „При осмотре квартиры я нашел мобильный телефон и оставил его себе, после того как нам дали деньги, мы ушли из квартиры. После этого мы сели к Саше в машину, деньги разделили между собой, мне досталось 300 долларов США, которые я растратил на свои нужды, а мобильный телефон – я попользовался два дня и отдал на хранение на фирму, которая находится на Московской площади”.

 

По-третє, вирок Святошинського районного суду від 16 травня 2002 року відносно Годунка ніхто не оскаржував і він вступив у законну силу. До речі, це підтверджується постановою судді, яку ми подамо наприкінці. На початку серпня 2002 року в органі по виконанню покарань помітили, що у вироку є описка. А саме: у мотивувальній частині вироку суд записав Годунку додаткову міру покарання у вигляді заборони обіймати строком на три роки (до 17 травня 2005 року) посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, а в резолютивній частині вироку цей абзац був пропущений. Тому суд виправив цю описку додатковою постановою від 5 серпня 2002 року.

 

Ось, власне, і сам вирок.

 

Володимир Бойко, спеціально для «ОРД»

                                                                                            Справа № 1 – 66/2002р.

 

ВИРОК

 

ІМЯМ УКРАЇНИ

 

16 травня 2002р.                              Святошинський районний суд м. Києва в складі:

 

головуючої – судді                                     Бабич Н. Д.

 

при секретарі                                               Моргун О. П.

 

з участю прокурорів                                   Омельченка В. В., Свєчнікової В. Г.

 

адвоката                                                       Каленської А. П.

 

потерпілих                                                   Карман О. Б., Руденко А. Ю.

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за звинуваченням

 

ГОДУНКА ЯРОСЛАВА МИКОЛАЙОВИЧА,

02.07.1977 р.н., уродженець с. Любахи, Володимирського р-ну Рівненської області, громадянин України, українець, освіта середня, не одружений, працює виконавчим директором «Спілки власників землі», проживає в м. Києві по вул. Симиренка, 7-а, кв. 202. Раніше не судимий, — в скоєнні злочинів, передбачених ст. ст. 166 ч.2, 130, 142 ч. 3 КК України, суд, -

 

ВСТАНОВИВ:

 

Судом встановлено, що згідно наказу № 129 о/с від 29.12.1997 року командира полку міліції швидкого реагування « Беркут» (надалі ПМШР « Беркут») ГУ МВС України в м. Києві. Годунок Я. М. був призначений на посаду міліціонера – водія автотранспортної роти вказаного полку, Законом України « Про міліцію» від 20.12.1990 року та Положенням про ПМШР « Беркут» ГУ МВС України в м. Києві, затвердженого наказом МВС України № 636 від 31.08.1999 року в якому закріплені його функціональні обов’язки як міліціонера – водія.

 

Являючись посадовою особою – представником влади, в чиї посадові обов’язки згідно ст. 2 Закону України « Про міліцію» входило, в тому числі, забезпечення особистої безпеки громадян, а також захист їх прав, свобод і законних інтересів, Годунок Я. М. скоїв розбійний напад, перевищив владу і свої посадові повноваження, а також порушив недоторканість житла громадян за наступних обставин.

 

Так, Годунок Я. М., 29 червня 2000 року, вирішив перевищити надану йому владу і посадові повноваження і за попереднім зговором з двома невстановленими слідством особами незаконно проникнути в житло громадян Кармана К. В. і Карман О. Б., — в квартиру № 1 по вул. Генерала Потапова, 1-г, в м. Києві, — для скоєння розбійного нападу. Достовірно знаючи про те, що в квартирі за вказаною адресою можуть знаходитись цінні речі, Годунок Я. М., вступивши в попередній злочинний зговір з двома невстановленими слідством особами, вирішив заволодіти індивідуальним майном громадян, які мешкали у вказаній квартирі.

 

Реалізуючи свій злочинний умисел на скоєння вищевказаних злочинів, 29 червня 2000 року, приблизно о 16 годині, Годунок Я. М., прибув спільно з двома невстановленими слідством особами, одного з яких називали на ім’я Сергій, до будинку № 1 по вул. Генерала Потапова в м. Києві.

 

Перевищуючи свої посадові повноваження та виходячи за межі наданих йому Законом України « Про міліцію» прав і повноважень, порушуючи недоторканість житла громадян, яка гарантована ст. 30 Конституції України, перебуваючи не при виконанні службових обов’язків, разом з невстановленою особою по імені Сергій, Годунок Я. М. проник в квартиру № 1 по вул. Генерала Потапова, 1-г, в м. Києві. Ще одна невстановлена слідством особа залишилась знаходитись біля вказаного будинку та спостерігати за навколишньою обстановкою, щоб в разі виникнення небезпеки бути застигнутими на місці скоєння злочину, попередити останніх.

 

При цьому Годунок Я. М. та невстановлена слідством особа на ім’я Сергій, скориставшись тим, що з квартири № 1 даного будинку виходили громадяни, незаконно проникли в дану квартиру, де Годунок Я. М., продовжуючи перевищувати свої посадові повноваження, наніс удар коліном в пах гр-ну Карману К. В., який знаходився в коридорі квартири та ще один удар коліном в праве стегно, спричинивши останньому біль. Продовжуючи свої злочинні дії, Годунок Я. М. обхопив лівою рукою Кармана К. В. за шию та став давити його до низу. При цьому Годунок Я. М., погрожуючи Карману К. В., приклав йому до скроні газовий пістолет, який тримав в правій руці.

 

Коли з балкона квартири на крик Кармана К. В. прибігли Карман О. Б. і Руденко А. Ю., то Годунок Я. М. також став погрожувати останнім пістолетом, який вони сприйняли як справжню вогнепальну зброю. При цьому він наказав Карману К. В., Карман О. Б. і Руденко А. Ю. сісти на ліжко у великій кімнаті квартири та не здійснювати опору.

 

Сприймаючи погрози Годунка Я. М. як реальну погрозу своєму життю та здоров’ю, Карман О. Б., Карман К. В. та Руденко А. Ю. виконали його вимогу. Намагаючись довести до кінця свій злочинний умисел, спрямований на скоєння вищевказаних злочинів, та позбавити можливості Кармана К. В. чинити опір, Годунок Я. М. надів наручники Карману К. В.

 

Потім Годунок представився працівником міліції та пред’явив своє службове посвідчення і став вимагати від гр-ки Карман О. Б. видачі наркотиків, які нібито знаходились в квартирі. Після того, як остання відповіла, що в квартирі наркотиків немає, Годунок Я. М., з метою виявлення цінностей та грошей для подальшого заволодіння ними, став проводити незаконний обшук квартири, а Карман О. Б. і Руденко А. Ю. наказав зайти у ванну кімнату та переодягтись, начебто для того, щоб потім їхати в райуправління міліції, при цьому образивши їх.

 

Боючись застосування насильства зі сторони Годунка Я. М., Карман О. Б. і Руденко А. Ю. прослідували у ванну кімнату, де Годунок Я. М. заблокував двері ванної кімнати табуреткою, щоб останні не мали можливості вийти та чинити опір. Карман К. В. в цей час також був позбавлений можливості чинити будь-який опір, оскільки знаходився у великій кімнаті квартири в наручниках, крім того є інвалідом 1-ї групи, що усвідомлював Годунок Я. М. У вказаний час невстановлена слідством особа на ім’я Сергій також став оглядати квартиру, а Годунок Я. М. став вимагати від Карман О. Б., щоб остання передала йому гроші начебто для того, щоб він не доставляв її в міліцію. Боячись та реально сприймаючи наявність в Годунка Я. М. газового пістолета, як вогнепальної зброї, Карман О. Б. запропонувала Годунку Я. М. гроші в сумі 300 гривень. Однак Годунок Я. М. відповів, що така сума його не задовольняє і продовжуючи свої злочинні дії став вимагати від Карман О. Б. передачі йому 1000 доларів США. Боячись за своє життя та здоров’я, а також за життя та здоров’я свого сина-інваліда Кармана К. В. та своєї знайомої Руденко А. Ю., Карман О. Б. погодилась видати зазначену суму.

Після цього, Годунок Я. М. випустив з ванної кімнати квартири лише Карман О. Б., після чого остання по телефону подзвонила до своїх знайомих Заєць М. С. і Молчанової Н. І., в яких під наглядом Годунка Я. М., вийшовши в коридор, позичила відповідно 400 та 500 доларів США, які передала Годунку Я. М.

 

Після в дану квартиру зайшла невстановлена слідством особа, яка до цього знаходилась біля будинку і спостерігала за навколишньою обстановкою, та повідомила Годунку Я. М. та невстановленій слідством особі на ім’я Сергій, що їм пора залишити дану квартиру. Виходячи з даної квартири, Годунок Я. М. відкрито викрав мобільний телефон « Соні», який належить гр-ці Карман О. Б. Після уходу Годунка та двох невстановлених слідством осіб, Карман О. Б. оглянувши квартиру також виявила відсутність в одній з кімнат грошей в сумі 300 гривень та газового балончика.

 

В результаті розбійного нападу Годунок Я. М. та двоє невстановлених слідством осіб з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, заволоділи наступним індивідуальним майном гр-ки Карман О. Б., а саме:

- грошима в сумі 300 гривень;

- грошима в сумі 900 доларів США, що згідно курсу іноземних валют за станом на  2000 року, з розрахунку 5 гривень 50 копійок за 1 долар США, складає 4950 гривень;

- газовим балончиком ціною 10 гривень;

- мобільним телефоном « Соні» з чіпом та чохлом, загальною ціною 760 гривень,-

Всього майном на загальну суму 6020 гривень, завдавши потерпілій значну матеріальну шкоду.

 

З викраденим майном Годунок Я. М. та двоє невстановлених слідством осіб з місця скоєння злочину зникли.


Будучи допитаним в судовому засіданні в якості підсудного Годунок Я. М. по суті пред’явленого йому обвинувачення винним себе не визнав по ст. 142 ч.3 КК України, по ст. ст. 166 ч2., 130 КК України визнав винним себе повністю, щиро розкаявся і показав, що 29 червня 2000 року, що приблизно в обід ( десь біля 13 годин) йому зателефонував додому наглядно знайомий на ім’я Олександр і пояснив, що його сестра Альона викрала з дому гроші і поїхала купувати наркотики.

 

Саша пояснив, що найбільш вірогідно, що вона поїхала купляти до свого знайомого Костянтина, який колись «підсадив» її на наркотики. Олександр попросив поїхати разом з ним до кафе «Альонушка». В цей час він збирався на роботу по охороні громадського порядку в печерській Лаврі, де йому потрібно було бути десь з годину. Через деякий час він приїхав до кафе «Альонушка» і зустрів там Мішкевич Олександра. Зі слів Годунка останній пояснив, що скоро повинен приїхати його брат (працівник СБУ), якого звали Сергій, а сестра нібито пішла до Костянтина. Олександр йому також пояснив, що до цього сестра деякий час знаходилась вдома ( під «домашнім арештом») і її не випускали на вулицю, щоб вона не приймала наркотики. Саша сказав, що оскільки на вказаній квартирі знаходиться притон наркоманів, то сестра може від передозування померти.

 

Через кілька хвилин приїхав Сашин брат і представився працівником СБУ. Останній також розповів, де знадиться квартира в якій знаходиться Альоша і він разом з хлопцем, який представився працівником СБУ, пішли за вказаною адресою, а Олександр залишився в кафе. Зі слів Годунка, він згідно закону України «Про міліцію» був зобов’язаний відреагувати на звернення Олександра, а також володіючи інформацією про те, що у вказаній квартирі дійсно торгують наркотиками (зі слів Саші та його брата), вони підійшли до дверей вказаної квартири, та стали чекати, поки відчиняться двері. Коли через деякий час відчинились двері і з квартири вийшла Альона, якій відчинив двері Карман Костянтин, то він і Сергій достали свої посвідчення і представились працівниками міліції і ввійшли в квартиру. Так як їм ніхто не перешкоджав і їх пустили до квартири, то вони назвали причину свого візиту про те, що нібито поступила інформація, що у вказаній квартирі продаються наркотики і скоюються злочини і життю і здоров’ю Альони загрожує небезпека. Вони пред’явили свої посвідчення і назвали свої посади і прізвища. Він запитав, хто господар квартири і попросив всіх зайти у велику кімнату.

 

Двом жінкам, які вийшли з балкона, вони з братом Сергія також представились і показали свої посвідчення, повторивши їм причину їхнього приходу. В цей час хлопець який був з ними, оглянув квартиру на предмет наявності інших людей. Потім він запитав в Альони, чи все з нею гаразд і чи не загрожує її життю і здоров’ю небезпека, на що вона відповіла, що ні і з нею все нормально. Хлопець, який знаходився з ним попросив її показати гроші, які вона нібито викрала в батьків. Так як грошей в неї не виявилося і він спитав, де вони поділись, на що Альона відповіла, що вона придбала наркотики, після чого достала із сумочки шприц з рідиною коричневого кольору. Сергій запитав, в кого вона придбала наркотики, на що Альона відповіла, що в Кармана Костянтина і гроші знаходяться в нього. Після чого на прохання хлопця, який був присутній з ним, Костянтин дістав з кишені штанів гроші в сумі 120 чи 130 гривень і сказав, що він дійсно продав ці наркотики.

 

Карман О.Б. і Руденко, які були присутні в квартирі, стали повністю все заперечувати. В цей час хлопець, який знаходився з ним разом з Альоною, вийшов з квартири і повів її в кафе до брага Олександра, а він залишився в квартирі сам. Тоді Карман О.Б. і Руденко стали бігати по квартирі (одна побігла в сторону кухні, а інша на балкон). Він подумав, що вони можуть знищити які-небудь  докази, якщо вони є, і попросив їх, щоб вони сіли у великій кімнаті на ліжко і знаходились там. Потім він став оглядати квартиру. В цей час Карман О.Б. схопила шприц, який лежав на гладильній дошці і вилила його на підлогу.

 

Він попросив Карман і Руденко пройти у ванну кімнату і там одягнутись, для того, щоб потім проїхати з ним в райуправління міліції. Карман О.Б. і Руденко пішли у ванну, а Костянтин залишився сидіти на дивані у великій кімнаті. В цей час повернувся хлопець, який відводив Альону, і він пояснив йому, що запізнюється на роботу. Останній сказав, що з хвилини на хвилину повинні приїхати ще його колеги. Через кілька хвилин дійсно прийшов ще якийсь хлопець. Він пояснив, що запізнюється на роботу і йому потрібно ще отримати зброю, вийшов з квартири і поїхав на роботу. З квартири він нічого не взяв.

 

Згодом, коли він приїхав на роботу, то повідомив своєму керівнику Базалуку О.К. усно про вказані події, а ввечері написав рапорт. В подальшому він дізнався від Олександра (брата Альони), що вони винесли з квартири мобільний телефон (який з його слів їм дала Карман О.Б.) та гроші в сумі 900 доларів США, які зі слів Олександра і Карман О.Б., дала їм на лікування Альона. Він сказав Олександру, що той скоїв злочин і посварився з ним сказавши, щоб той повідомив про це в райвідділ. Про це він також повідомив Столбову, заступнику командира полку — ПМШР «Беркут», сказавши, що також був присутній у вказаній квартирі однак нічого не брав. Також Годунок пояснив, що, на його думку, потерпіла Карман О.Б. вказує на нього як на особу, яка забрала у неї гроші, в зв’язку з тим, що коли він з нею вперше побачився у неї в квартирі 29.06.2000року. то лише наполягав на тому, щоб її доставили в райвідділ міліції і можливо вона таким чином мстить йому.

 

Незважаючи на те, що Годунок Я.М. визнав свою вину частково в скоєнні злочинів, передбачених ст.ст.142 ч.3, 166 ч.2, 130 КК України, його вина в інкримінованих йому злочинах повністю підтверджується зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами, а також:

 

- показами потерпілої Карман О.Б., яка суду показала, що 29 червня 2000 року, приблизно в 16 годин, по місцю свого мешкання, в кв. 1 по вул. Г.Потапова, 1-г в м.Києві, коли вона з своєю кумою Руденко А.Ю. займалися на балконі ремонтом, то в двері хтось подзвонив і її син Карман К.В. відкрив двері. Коли їй стало відомо, що син впустив в квартиру свою знайому Мішкевич Олену, то наказала йому не впускати її в квартиру, після чого вона почула, що вхідні двері знову відкрились і хтось зайшов в квартиру. Коли вона разом з Руденко А.Ю. зайшли з балкону в кімнату, то побачила там раніше незнайомого хлопця, як їй стало відомо це був Годунок Я.М., якій тримав у руці предмет, схожий на пістолет, який вона сприйняла як реальну погрозу своєму життю.

 

Годунок Я.М. вдарив по стегну її сина і коли той впав на коліна, то приставив ствол до скроні сина. Останній представившись працівником міліції, пред’явив якусь обгортку, роздивитись яку вона не встигла. Годунок Я.М. наказав їм сісти на ліжко і залишатись всім на своїх місцях та не здійснювати опір. Вона виконала його вимогу. Після чого  Годнок Я.М. став вимагати від неї відачі наркотиків при цьому розмахуючи предметом, схожим на пістолет і погрожуючи, що буде стріляти по них якщо вони будуть кричати чи чинити опір. Коли вона відповіла йому, що наркотиків у неї немає, то останній почав оглядати кімнату, шукаючи щось по шафах і тумбочках.

 

Не знайшовши наркотиків в її квартирі, він наказав їй і РуденкоА.Ю. зайти у ванну кімнату та

одягатись для того, щоб доставити її в міліцію. Після цього вона зайшла разом з Руденко А.Ю. у ванну кімнату, звідки почула, що в квартиру ще хтось увійшов. Двері ванної кімнати Годунок Я.М. підпер табуреткою. Коли вона знаходилась у ванній кімнаті, то Годунок Я.М. став вимагати від неї гроші, щоб не доставляти її в міліцію. Переживаючи за своє життя і здоров’я, вона поголилась віддати Годунку Я.М. гроші в сумі 300 гривень. Дана сума Годунка Я.М. не задовольнила і він назвав суму 1000 доларів СІІІА, з якою вона погодилась.

 

Після цього, Годунок Я.М. випустив її з ванної кімнати, вона побачила, що в її квартирі дійсно знаходився незнайомий їй хлопець. Годунку Я.М. вона пояснила, що такої суми грошей у неї дома не мас і їй необхідно зателефонувати сусідкам. Годунок Я.М. їй це дозволив, але попередив щоб вона не казала по телефону нічого зайвого. Спочатку вона зателефонувала до сусідки: Заіць М.С., у якої попросила в борг 400 доларів США. Після того як Заіць М.С. принесла їй вказані гроші, то вона зателефонувала до своєї знайомої Молчанової Н.І., яку попросила повернути їй 500 доларів США.  Перед тим як Молчанова Н.І. принесла їй вказані гроші, то до неї в квартиру прийшов незнайомий хлопепь, який сказав Годунку Я.М. та іншому хлопцю, що вже пора йти з квартири і перераховувати гроші. Заволодівши грошима в сумі 900 доларів США, шо згідно курсу з розрахунку 5 гривень 50 копійок за 1 долар США складас 4950 гривень, Годунок Я.М. та двоє незнайомих хлопців пішли з її квартири. При цьому Годунок Я.М. забрав у неї мобільний телефон “Соні” СМВ-Х 2000, з чохлом та з чіпом, загальною ціною 760 гривень, який мав абонементний № 8-067-7144067.

 

Після уходу Годунка Я.М. і двох незнайомих хлопців вона також виявила відсутність грошей в сумі 300 гривень і газового балончика, ціною 10 гривень, а всього майна у неї було викрадено на загальну суму 6020 гривень, що є для неї значною матеріальною шкодою.

 

5 серпня 2000 року, вона, перебуваючи в кабінеті № 304 Ленінградського  РУ ГУМВС

України в м.Києві, побачила чохол до мобільного телефону “Соні” СМВ-Х 2000, який був у

неї украдений Годунком Я.М. 29 червня 2000 року, приблизно в 16 годині, по місцю її

проживання, з кв.1 по вул.Г.Потапова, 1-Г в м.Києві, з погрозою предметом, схожим на

пістолет. Даний чохол був їй повернутий піл розписку. Крім того, в даний час батьками

підсудного їй було відшкодовано матеріальні збитки в сумі 900 доларів США та повернуто 300 грн.

 

- протоколом відтворення обстановки і обставин події від 29.08.2001 року, згідно якого потерпіла Карман О.Б. повністю підтвердила свої вищевказані докази, а також за місцем свого проживання в квартирі № 1 по вул.Генерала Потапова, 1-Г, в м.Києві показала, як саме та за яких обставин Годунок Я.М. скоїв злочини, що йому інкримінуються, в тому числі забрав в неї гроші і мобільний телефон.

 

Том 3. а.с. 132-133

 

- протоколом допиту потерпілого Карман К.В., який був оголошений в судовому засіданні, оскільки з останього в судове засідання визнана судом поважною.

 

Так Карман К.В. показав, що 29 червня 2000 року приблизно в 16 годин його мати Карман О.Б, та її знайома Руденко А.Ю. займалися ремонтом на балконі квартири№1 по вул.Г.Потапова,1-Г в м.Києві. В цей час в двері  квартири хтось подзвонив і він відкрив вхідні двері. В квартиру зайшла його знайома Мішкевич Олена, яка хотіла, щоб він допоміг їй придбати наркотики. Він відповів останній, що наркотики вже не вживає та допомогти їй в цьому не зможе.

 

Побачивши хто прийшов до них додому, його мати Карман ОБ. наказала йому не впускати Мішкевич Олену в квартиру. Він відкрив вхідні двері квартири, і в цей час в його квартиру проникли двоє незнайомих йому чоловіків, одним з яких, як йому пізніше стало відомо, був Годунок Я.М. Потім Годунок Я.М. наказав йому зайти в кімнату, тримаючи при цьому в руці предмет, схожий на пістолет. Сприймаючи даний предмет, як реальну загрозу своєму життю та здоров’ю, він виконав вимогу Годунка. Інший незнайомий йому хлопець в цей час вийшов з квартири разом з Мішкевич Оленою. Коли з балкону зайшли його мати Карман О.Б. та Руденко А.Ю., то Годунок наказав їм сісти на ліжко і не чинити опору. Дану вимогу Карман О.Б. та Руденко А.Ю. виконали. Потім Годунок Я.М. представивсяпрацівником міліції та показав якусь обгортку.

 

Після чого, звинувачуючи Карман О.Б. в торгівлі наркотиками, став вимагати видачі наркотиків. Карман О.Б. розповіла, що наркотиків у неї немає, після чого Годунок став проводити огляд їхньої квартири. Через деякий час Годунок сказав, що буде доставляти Карман О.Б. в міліцію та наказав їй йти у ванну кімнату одягатися, куди також відправив Руденко А.Ю. Коли його мати і  Руденко А.Ю. зайшли у ванну кімнату, то у квартиру зайшов той хлопець, який виводив з квартири Мішкевич Олену, та продовжив огляд квартири. Син просив не доставляти його матір в міліцію, Годунок Я.М. почав вимагати від неї гроші.

 

Його мати Карман О.Б. погодилась та сказала, що в неї є 300 гривень. Але Годунка Я.М. ця сума не задовольнила і він став вимагати 1000 доларів США. Мати погодилась видати Годунку дані гроші. Тоді Годунок Я.М. випустив її з ванної кімнати. Коли Карман О.Б. сказала, що таких грошей у неї немає і їй потрібно зателефонувати сусідам, то Годунок Я.М. позволив їй зателефонувати до сусідів, але попередив, щоб вона нічого зайвого нікому не говорила. Після того Карман О.Б. зателефонувала до сусідки Заєць М.С., яка принесла в борг 400 доларів США. Потім Карман О.Б. зателефонувала знайомій Молчановій П.І., яку попросила принести борг 500 доларів США. Після цього до них в квартиру зайшов якийсь хлопець, який сказав Годунку Я.М. та іншому хлопцю, що вже пора залишати дану квартиру. Після того як Молчанова принесла гроші, то Годунок Я.М. та двоє незнайомих йому хлопців пішли з їхньої квартирин. Після уходу останніх йому стало відомо, що Годуно забрав з собою мобільний телефон “Соні” СМВ-Х 2000 з чохлом та чіпом, а також були викрадені гроші в сумі 300 гривень і газовий балончик.

 

Том 1, а.с. 56-59

 

- протоколом допиту потерпілого Кармана К.В. під час додаткового розслідування, який дав аналогічні покази і, крім того, частково уточнив їх,   вказавши, що коли Годунок Я.М. увірвався в квартиру з пістолетом в руці, то він вдарив його коліном в пах і коли він від болі став присідати, Годунок Я.М. вдарив його коліном в праве стегно. Після чого, одразу ж Годунок схопив його за шию правою рукою і став давити вниз. Присідаючи вій вдарився головою об стіну. Ствол пістолета Годунок приставив йому до скроні і він відчув, що пістолет металічний і холодний на дотик. Він подумав, що пістолет справжній. І після чого Годунок одів йому на руки наручники і посадив його на ліжко у великій кімнаті.

 

- протоколом відтворення обстановки події від 29.08.2001 року, згідно якого потерпілий Карман К.В. повністю підтвердив свої вищевказані покази, а також за місцем свого проживання в квартирі №1 по вул.Генерала Потапова, 1-Г, в м.Києві, з участю статиста показав, як саме та за яких обставин Годунок Я.М. вчинив злочини, що йому інкримінуються в тому числі забрав гроші і мобільний телефон.


Том 3 а.с. 153-154

- показами потерпілої Руденко А. Ю., яка під час судового слідства  суду показала, що 29 червня 2000р. біля обіду вона знаходилась за місцем проживання своєї хрещеної Карман Олени Борисівни по вул. Генерала Потапова,  1-Г кв.1 і допомагала останній красити рами вікон на балконі. В квартирі крім них Карман .О. Б. також знаходився її син  Карман Костянтин, який є інвалідом 1-ї групи. Через деякий час після того, як вони стали красити вікна, вона почула, що хтось подзвонив у двері і Карман Костянтин відчинив двері та когось впустив в квартиру. 

Карман О.Б. запитала: «Хто там» і вийшла до нього. Костянтин відповів, що це Олена, на що Карман О. Б. відповіла, щоб він гнав її з квартири. Потім знову почувся звук дверей, які відчинялись, і крик Костянтина : «Мама !» Карман О.Б. побігла в коридор на крик, а вона побігла за нею. Вибігши в коридор вона побачила, що Костянтин напівсидів на колінах, а молодий хлопець, яким виявився Годунок Ярослав, тримав його, однією рукою обхопивши за шию (лівою), а в правій руці він тримав пістолет, який приклав Костянтину до скроні. 

Костянтин був переляканий, а Годунок крикнув їй і Карман О.Б., щоб вони зайшли в кімнату, що вони і зробили. Годунок став надівати наручники на Костянтина і також запитував, де знаходяться в квартирі наркотики. Альони в квартирі вже не було. Який саме був пістолет в Годунка вона не знає, так  як не розбирається в цьому, але він був з металу темного кольору. 

Потім Годунок посадив Костянтина на диван, а їм сказав сісти на ліжко в кімнаті.  Потім в квартиру зайшов ще один хлопець, з темним волоссям, який був одітий в зелений піджак. Вона сказала цьому хлопцю, що обурена поведінкою Годунка і що останній собі взагалі думає, на що вказаний хлопець в зеленому піджаку  нічого не відповів, а лише показав пальцем на Годунка, даючи їй зрозуміти щоб вона із питаннями зверталась до самого Годунка. Годунок бігав по квартирі, заглядав кругом, відчиняв дверцята меблів та шафи, казав, щоб видали наркотики. Карман О.Б. відповіла, що ніяких наркотиків в квартирі немає. Тоді  Годунок став ходити по квартирі з пістолетом, який тримав в руці,  наказував всім знаходитись на своїх місцях. Коли Карман О.Б. хотіла піднятись, то Годунок штовхнув її і вона впала на ліжко. Вона (Руденко) зробила йому зауваження, на що він у відповідь обізвав її. На запитання Карман О.Б. Годунок представився працівником міліції і мельком  пред’явив якесь посвідчення, розглядіти яке вона не встигла. Після чого вони всі стояли на своїх місцях і не рухались, а Годунок швидко ходив по квартирі, заходив у ванну, на кухню і шукав наркотики. При цьому він відчиняв дверцята меблів, в спальні  перевертав постільну білизну, піднімав матраси. 

Карман О.Б. казала Годунку, що її син вже давно наркотики не приймає і в квартирі наркотиків немає, на що Годунок відповів, що в такому разі повезе їх у райвідділ. Годунок сказав, щоб вона і Карман О.Б. йшли у ванну кімнату переодягатись. Вона взяла свій одяг і з Карман О.Б. зайшла у ванну кімнату,  де стали переодягатись. Коли вони зайшли у ванну, то Годунок підпер двері ванної кімнати табуретками і вони не могли їх відчинити. Знаходячись у ванній кімнаті вона почула, що плаче Костянтин, однак вийти з ванної вони не могли, так як двері не відчинялись, бо були підперті табуретками. В цей час було чути, що відчинились вхідні двері і в квартиру зайшов ще хтось, з ким Годунок розмовляв. Потім до дверей прийшов Годунок і став вимагати гроші. Він казав Карман О.Б., щоб та дала йому гроші. Остання відповіла, що в неї грошей немає і йому немає за що давати гроші. 

Карман О.Б. попросила випустити їх з ванної і запитувала, скільки давати йому грошей. Вона сказала, що в неї є 300 гривень. Годунок сказав, що цього мало і знову став ходити по квартирі, переговорюючись ще з кимсь. Вони попросили відкрити двері. Потім Карман О.Б. знову позвала Годунка до дверей і запитала, скільки йому давати грошей. Годунок сказав, щоб Карман О.Б. давала йому 1000 доларів. Вона погодилась. Після чого, Годунок випустив Карман О.Б. з ванної кімнати, а їй сказав сидіти далі у ванній кімнаті обізвавши її при цьому. Вона чула, що Карман О.Б. казала Годунку, що їй треба подзвонити до сусідів, щоб позичити в них гроші. Годунок сказав Карман О.Б. не виходити з квартири щоб вона дзвонила по телефону. Весь подальший час вона знаходилась у ванній кімнаті і чула, що Карман О.Б. комусь телефонувала, хтось заходив і виходив з квартири. 

Коли її з ванної випустила Карман О.Б. (це було приблизно через хвилин 20 після того, як вийшла з ванної вона), то в квартирі вже нікого не було.  Карман розповіла їй, що телефонувала спочатку  до однієї сусідки, а потім до іншої і позичила в них у одноієї 500, а в іншої 400 доларів США, які передала Годунку. Також зі слів Карман О.Б. їй стало відомо, що Годунок крім 900 доларів США забрав також 300 гривень і мобільний телефон. Потім Карман О.Б. викликала міліцію.

- протоколом відтворення обстановки і обставин події від 29.08.2001 року, згідно якого  потерпіла Руденко А.Ю. повністю підтвердила свої вищевказані покази, а також за місцем скоєння злочинів в квартирі №1 по вул. Генерала Потапова, 1-Г, в м.Києві показала,  як саме та за яких обставин Годунок Я.М. скоїв злочини, що йому інкримінуються.

Том 3, а.с. 143-144 

- показами свідка Заіць М.С., яка суду пояснила, що 29 червня 2000 року, приблизно в 17 годин, до неї додому зателефонувала сусідка Карман О.Б., яка схвильованим голосом попросила в борг 500 доларів США, які їй були потрібні терміново. Оскільки у неї було всього 400 доларів США, то Карман О.Б. погодилась і надану суму. Коли вона прийшла до Карман О.Б. в квартиру №1 по вул.Г.Потапова. 1-Г в М.Києві, то вхідні двері даної квартири були відкриті та біля вхідних дверей її чекала Карман О.Б. з незнайомим їй хлопцем. Вона разом з Карман О.Б. увійшла в квартиру, де остання перерахувала гроші. При цьому остання була чимось схвильована та перелякана, тому відразу ж не пояснювала, чому їй стали потрібні гроші. Після цього вона пішла додому;

- показами свідка Молчанової Н.І., яка показала, що в кінці 1999 року її знайома Карман О.Б. залишила їй на зберігання 500 доларів США. 29 червня 2000 року, приблизно в 17 годин, до неї додому зателефонувала Карман О.Б., яка попросила терміново принести їй 500 доларів США, які вона давала на зберігання. При цьому Карман О.Б пояснила, що не може прийти сама, оскільки в неї вдома знаходяться якісь люди. Коли вона принесла Карман О.Б. вказані гроші, то вхідні двері кв.1 по вул. Г.Потапова, 1-Г в м.Києві, в якій мешкає остання, відкрилися. В загальний коридор вийшла Карман О.Б. з якимось хлопцем. Карман О.Б. була чимось схвильована. Після того як вона віддала останній гроші, то пішла додому, не з’ясовуючи у Карман О.Б., навіщо тій так терміново потрібні були гроші.

- показами свідка Підлісного С.П., який пояснив, що з липня 2000 року він приїхав в м.Київ з метою пошуку роботи та зупинився по місцю мешкання свою дядька Годунка М.М., в кв.202 по
вул. Симиренка, 7-А, в м.Києві. На дану квартиру також приходив його двоюрідний брат
Годунок Я.М. 6 липня 2000 року, приблизно в 18 годин, в кв.202 по вул. Симнренка. 7-А в м.Києві, пришили працівники міліції, які повідомили йому про те, що Годунок Я.М. затриманий
з підозрою в  скоєнні  злочину, та при поверхневому огляді квартири виявили:
    — предмет, схожий на пістолет з написом “VALTRO 85 Комбат” з магазином та двома набоями до нього;
   — футляр до мобільного телефону.

Працівникам міліції він пояснив, що дані речі належать Годунку Я.М. та джерело їх придбання йому не відомо. В присутності понятих вищевказані речі у нього були вилучені, про
що був складений протокол вилучення, зміст якого він засвідчив своїм підписом.

- показами свідка Піхур Н.В., яка суду показала, що вона була знайома з Годунком Я.М. з початку квітня 2000 року та підтримувала з ним дружні стосунки до 2 липня 2000 року, їй було відомо, що у Годунка Я.М. був мобільній телефон, по якому він їй телефонував рідко. Останній раз Годунок Я.М. телефонував до неї по місцю мешкання на її абонементний номер 472-80-11. 1 липня 2000 року, приблизно в 0 годин 30 хвилин, Годунок Я.М. зробив декілька телефонних дзвінків тривалістю по декілька секунд, після чого до неї більше не телефонував.
Крім показів потерпілих та свідків вина Годунка Я.М. також підтверджується іншими зібраними по справі доказами :
 
- протоколом виявлення та огляду від 7 липня 2000 року, згідно якого в приміщенні магазину «Планета розваг», розташованого по пр-ту 40-річчя Жовтня. 17 в м.Києві, у гр-на Хурсіна К.С. був вилучений мобільний телефон «Соні» СМВ-Х 2000. Як пояснив Хурсін К.С. даний мобільний телефон в магазині «Планета розваг» залишив його знайомий на ім’я Ярик. Прізвище якого, як йому стало пізніше відомо, Годунок Я.М.

Том 1. а.с. 37

- протоколом пред’явлення для впізнання від 5 серпня 2000 року, згідно якого потерпіла Карман О.Б. серед проявлених їй для впізнання трьох мобільних тефонів, впізнала мобільний телефон «Соні» СМВ-Х 2000, який належить їй та був у неї викрадений Годунком Я.М., з кв. 1-Г по вул.Г.Потапова, 1-Г в м.Києві 29 червня 2000року, приблизно в 16 годин.

Том 1. а.с. 49

- списком телефонних дзвінків, зроблених з мобільного телефони «SONY» СМВ-Х 2000
8-067-7144067, згідно якого з вказаного абонента були зроблені телефонні дзвінки на абонент
472-80-11. 1 липня 2000 року в 0 юдин 36 хвилин — 1 дзвінок та в 0 годин 37 хвилин — 2 дзвінка.

Том 1, а.с. 38-40

- протоколом огляду та вилучення від 6 жовтня 2000 року, згідно якого в кв.202 по Симиренко, 7-А в и.Києві в гр-на Підлісною С.П. були вилучені : 
   — пістолет з написом «VALTRO 85 Комбат»  з магазином та з 2-ма набоями до нього; 
   — чохол до мобільного телефона. 
Як пояснив Підлісний С.П. дані речі належать його двоюрідному брату Годунку Я.М.

Том 1. а.с.32-35

- висновком балістичної експертизи № 335 від 29 липня 2000 року, згідно якої вилучено з кв.202 по вул. Симиренко, 7-А, в м.Києві та подані на дослідження : предмет, схожий на пістолет,  являється 9мм газовим пістолетом «Valtro 85 Комбат» № А12924, виробництва Італії, який відноситься до газової зброї та призначений для стрільби газовими 9 мм пістолетними патронами; два патрона являються 9 мм газовими пістолетними патронами та відносяться до припасів для газової зброї.

-протоколом пред’явлення для впізнання від 7 липня 2000 року, згідно якого потерпіла Карман О.Б. серед пред’явлених їй для впізнання громадян впізнала Годунка Я.М. який 29 червня 2000 року, приблизно в 16 годин, проник по місцю її мешкання, в кв.1 по вул.Г.Потапова, в м. Києві, та погрожуючи предметом, схожим на пістолет, заволодів її індивідуальним майном.

Том 1. а.с. 89

- протоколом пред’явлення фотознімків для впізнання від 20 вересня 2000 року, згідно якого потерпілий Карман К.В. серед пред’явлених йому для впізнання фотознімків із зображенням чоловіків, впізнав Годунка Я.М., який 20 червня 2000 року приблизно в 16 годин, проник по місцю його мешкання, в кв.1 по вул.Г.Поталова, 1-Г в м.Києві, та погрожуючи предметом, схожим на пістолет, заволодів індивідуальним майном Карман О.Б.

Том 1. а.с. 60

Невизнання своєї вини підсудним Годунком Я.М. в скоєнні злочину по ст. 142 ч.3 КК України, суд розцінює як намагання уникнути відповідальності за вчинений злочин.

Органами попереднього слідства дії Годунка Я.М. кваліфіковані правильно: по ст. 166 ч.2 КК України в редакції 1960р., оскільки він своїми умисними діями вчинив зловживання владою
та службовим становищем; по ст. 130 КК України в редакції 1960р., оскільки він провів в квартирі Карман О.Б. незаконний обшук, порушуючи при цьому недоторканість житла та по ст. ии2 ч.3 КК України редакції 1960р., так як він здійснив розбійний напад  з проникненням в житло.

При обранні міри покарання підсудному Годунку Я.М. суд враховує, характер та ступінь спільної небезпечності вчинених ним злочинів, відношення підсудного до скоєного, його
позитивні характеристики з місць роботи, навчання, ті обставини, що він має на утриманні
батьків-пенсіонерів, які є інвалідами 1 та 2 гр., в повному обсязі відшкодовано матеріальні збитки  потерпілій Карман О.Б.

Обставиною, що пом’якшує відповідальність підсудного Годунка Я.М., є добровільне відшкодування завданої матеріальної шкоди, щире каяття.

Обставинами, обтяжуючими відповідальність підсудного Годунка Я.М. є вчинення
злочину з корисливих мотивів відносно осіб, які перебувають в безпорадному стані.
З врахуванням всіх обставин справи, для досягнення мети покарання. суд вважає за необхідне
Призначити підсудному Годунку Я.М. покарання у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст. 44 КК України, призначивши покарання нижче від найнижчої межі, оскільки існує ряд виключених обставин, таких, як те, що батьки Годунка Я.М. є інвалідами, тяжко хворіють і перебувають повністю на його утриманні, підсудний позитивно характеризується та щиро розкаявся у вчиненому, із позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням   організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов’яків і на підставі ст. 75 КК України, з врахуванням особи підсудного, його характеристики та тієї обставини, що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, суд прийняв за необхідне звільнити його від відбування покарання, встановивши йому випробувальний термін.

Керуючись  ст.ст. 323, 324 КК України, суд -

З   А   С   У   Д   И   В   :

ГОДУНКА Ярослава Миколайовича визнати винним в скоєнні злочинів, передбачених ст 130, 166 ч.2,142 ч.З КК України в   редакції 1960р. і призначити йому покарання:
 
■ по ст. 166 ч.2 КК України у вигляді 4(чотирьох)років позбавлення волі;

 ■ по ст. 130 КК України у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі;

 ■ по ст. 142 ч.3 кк України відповідно до ст. 44 кк України призначити покарання у вигляді 5 (п’яти) років позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських о6ов’язків на строк 3(три) роки.
На підставі ст. 42 КК України в редакції 1960р. остаточну міру покарання Годунку Я.М. призначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим і призначити покарання у вигляді 5(п’яти) років позбавлення волі із позбавленням права обіймати посади пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських о6ов’язків.

Відповідно до ст. 75КК України в редакції 2001р. Годунка Я.М. звільнити від відбування покарання, встановивши йому випробувальний термін на строк З(три) роки із позбавленням права обіймати  посади пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських о6ов’язків.

Згідно з ст. 76 КК України зобов’язати Годунка Я.М. своєчасно та періодично з’являтися для реєстрації в органи по виконанню покарань, без їх згоди та відома не змінювати місця проживання та не виїжджати за межі України.

Міру запобіжною заходу до вступу вироку в законну силу Годунку Я.М. залишити попередню -підписку про невиїзд.

Речові докази по справі: мобільний телефон «Соні» з   чохлом передати потерпілій Карман О.Б. 
Знайдений пістолет «VALTRO 85 Комбат» передати в ЕКО. Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва протягом 15 діб з моменту його оголошення.

ГОЛОВУЮЧА:                                            підпис (Бабич Н.Д.)




ПОСТАНОВА

5 серпня 2002р.                                                               Святошинський райсуд м. Києва 

в складі: головуючої -                           судді        Бабич Н.Д. 
               при секретарі                                           Моргун О.П.

розглянувши кримінальну справу в м. Києві за звинуваченням ГОДУНКА Ярослава Миколайовича по ст.ст.130, 166 ч.2, 142 ч.З КК України, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 16.05.2002р. Годунка Ярослава Миколайовича по ст. 130,166 ч.2, 142 ч.З КК України засуджено відповідно до ст. 42 КК України до 5 р. позбавлення волі із позбавленням права займати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на строк три роки. 

Відповідно до ст. 75 КК України Годунка Я.М. було звільнено від відбуття основного покарання з випробувальним терміном на три роки.

Однак, помилково у вироку суду не було зазначено щодо строку відбування додаткового покарання, який згідно з ст. 142 ч.З КК України було призначено на три роки.

Керуючись ст. 409 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Строк додаткової міри покарання — позбавлення права займати посади пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій Годунку Ярославу Миколайовичу за вироком Святошинського райсуду м. Києва від 16.05.2002р. встановити 3 (три) роки.

СУДДЯ:                      підпис (Бабич Н.Д.)

Володимир Бойко

Версия для печати

 

 

Комментировать

Комментарии - страница 1

11.07.2019 5:45 Нестор Махно

Кому потрібен цей Годунок. В Украіні почався черговий ” великий ” дерибан, а ОРД про Годунка.


11.07.2019 7:17 Критик

При чому тут Годунок, якщо Президент хамло і гопник?


11.07.2019 7:37 Тарас Кобзаренко

БойЧКо — погана та пiдла донецька мерзота…


11.07.2019 7:38 вчителька Голобородько

давить, дiти майданутих шкiдливих комах…


11.07.2019 8:34 Чорний ворон

В краіні валом проблем , а чергові маланці приходят до влади і починають з рзбірок. Пересічному украінцю це потрібно ?


11.07.2019 11:13 Обыденно

Типичная биография гослужащего


11.07.2019 11:51 Доброжелатель

Сколько таких годунков в “органах народовладдя” вот в чем вопрос и как этих сук оттуда выгнать?


11.07.2019 12:24 Юрій Патріот

Є два питання.Перше-як він без вищої освіти був юристом-консультантом? Друге-в своїй автобіографії він виходить збрехав,що до кримінальної відповідальності не притягався!


11.07.2019 13:31 Александр

Одна люминевая кружка будет на двоих


11.07.2019 15:09 Секретарь Облисполкома

Переделать неправильное


11.07.2019 17:27 невсемирный, но наблюдатель

неправельно несделали


Комментировать